Есе

Вважаючи, що кожна жива істота на Землі має право на існування, з повагою ставлячись до кожної рослини і тварини, почуваючи себе гостем, а не господарем в лісі, в полі і на луках, думаю, що найголовніше завдання вчителя біології – прививати учням любов до природи. Довести дітям, що все живе – прекрасне, в природі немає нічого непотрібного і зайвого. Навчити їх берегти, охороняти і примножувати все навколо. Тільки познайомившись ближче зі своїми близькими сусідами: травинкою чи комашкою, дитина по-справжньому зрозуміє і полюбить їх, а відтак не буде топтати і зривати без потреби. Для того, щоб любити живу природу, треба якомога більше про неї знати. На здоров’я людини та її близьких дуже впливає її духовний світ: доброзичливість, взаєморозуміння, взаємоповага, милосердя – все це повернеться назад, посилившись у багато разів.  Учні повинні знати, що їм ростити і виховувати їхнє майбутнє, і якими будуть їхні діти: здоровими, розумними, щасливими – залежить від них. Все це в першу чергу намагаюсь виховувати і розвивати в собі. Бо тільки особистим прикладом можна чогось досягти.

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

«Формування ключових природничих компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій. Виховання екологічного мислення та культури здоров’я».

Воробйова Людмила Василівна вчитель біології Максимівського навчально-виховного комплексу Недогарківської сільської ради

Кременчуцького району, Полтавської області,

Педагогічне кредо: « Я буду виховувати словом і особистим прикладом.  Діти повинні читати в моїх словах і вчинках добро,    правду, красу. »

В.О. Сухомлинський